- надприродний
- [надприеро/днией]
м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
надприродний — а, е. 1) Якого, за містичними уявленнями, не можна пояснити у природний спосіб; не підлеглий законам природи. 2) Який перевищує звичайну міру, норму, звичайний ступінь вияву чого небудь; незвичайний … Український тлумачний словник
надприродний — 1) (який нібито не може бути пояснений природним шляхом, не підлеглий законам природи), неземний, надземний; містичний, окультний, окультивний (пов язаний із потойбічним світом, сповнений незрозумілих таємниць, якого не можна осягнути розумом)… … Словник синонімів української мови
надприродний — прикметник … Орфографічний словник української мови
інтелігібельний — а, е. 1) Той, що осягається лише розумом, мисленням. 2) Надприродний, надпочуттєвий; прот. сенсибельний … Український тлумачний словник
надземний — а, е. 1) Розміщений над поверхнею землі. || Який відбувається на землі. •• Надзе/мний перехі/д споруда для переходу пішоходів через автомобільні дороги та залізничні колії. 2) Який міститься поза землею, у просторі; небесний. 3) перен.… … Український тлумачний словник
надприродність — ності, ж. Абстр. ім. до надприродний … Український тлумачний словник
надприродно — Присл. до надприродний … Український тлумачний словник
окультний — а, е. За містичними уявленнями – надприродний, таємничий, зв язаний з потойбічним світом. || Стос. до окультизму. Окультні науки. || Схований, прихований; таємний, таємничий, містичний … Український тлумачний словник
тотемізм — у, ч. Одна з первісних форм релігійних вірувань, за якою нібито існує надприродний зв язок між даною родовою групою людей і тотемом. || Практика символічного ототожнення людей з нелюдськими об єктами (звичайно тваринами і рослинами) … Український тлумачний словник
чудесний — а, е. 1) заст., розм. Який має, містить у собі чудо; сповнений чудес, надприродний. 2) Прекрасний, чарівний, принадний. || у знач. ім. чуде/сне, ного, с. Те, що має надзвичайну чарівність, принадність … Український тлумачний словник